Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уланенко

Уланенко, -ка, м. Сынъ улана. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНЕНКО"
Бічечок Cм. бічок.
Гавкущий, -а, -е. = гавкучий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. КМБ. II. 119.
Гука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Случаться, совокупляться. Вх. Уг. 234.
Жовта́вий, -а, -е. Желтоватый. Желех.
Зане́пад, -ду, м. Упадокъ, упадокъ силъ. Воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 133. Народній дух з занепаду підняти. К. Бай. 7.
Межи́гірський, -а, -е. Находящійся между горами.
Присвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав. Н. Вол. у.
П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Угибти, -бну, -неш, гл. Погибнуть. Угиб мій братцьо, славний розбійничок. Гол. І. 170.
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛАНЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.