Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укручувати

Укручувати, -чую, -єш, сов. в. укрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Ввинчивать, ввинтить. 2) Вматывать, вмотать, заматывать. замотать; обвязывать, обвязать. Прив'язав його плечима до того стовпа. Добре, вкрутив його. Грин. II. 3. Та як укрутив у хвіст руку, — давай міряти. Рудч. Ск. І. 3. 3) Отрывать, оторвать. укрутити но́са, хвоста. Спить спѣсь. Ном. № 4174. 4) Впутывать, впутать (въ дѣло).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРУЧУВАТИ"
Бурсачня, -ні, ж. соб. бурсаки. Св. Л. 219.
За́снівка, -ки, ж. Родъ шитья. Все пообшивані (рушники) заснівками. Кв. І. 111. Ум. За́снівочка.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Кебетний, -а, -е. = кебетливий. Кебетний чоловік. Кіев. г.
Пердіти, -джу, -ди́ш, гл. Испускать вѣтры.
Поквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Поклохтать (о насѣдкѣ); поквакать глухо (о лягушкѣ).
Пооблазити, -жу, -виш, гл. То-же, что и облізти, но во множествѣ.
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Шевч. 663. Почимчикував майданом. Мир. Пов. І. 162. І отто зараз кудись почимчикував. Стор. МПр. 150.
Соцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть сотскимъ. Мій син соцькував. Новомоск. у.
Ходенько, -ка, м. Ум. отъ хід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.