Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Ваґаш, -ша, м. Дорога, которою ходятъ въ полонинахъ овцы на пастбище.
Лабиринт, -ту, м. Лабиринтъ. Блукав... у лабиринті мрій без вороття.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья.
Обдаровувати, -вую, -єш, сов. в. обдарувати, -ру́ю, -єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував.
Окукобити, -блю, -биш, гл. Привести въ хорошій видъ, устроить. Мій батько ту хату був окукобив. Двір так окукобив, мов кубелечко.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися.
Спит, -ту, м.
1) = спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит.
2) Разспросы. Взяти кого на спит.
Трояковий, -а, -е. Троякій, тройной.
Цвах, -ха, м. = цвях.
