Билина, -ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Ум. билинка, билинонька, билиночка.
Глина, -ни, ж. Глина. А щоб його побила руда глина, та, що з кручі пада. Ум. глинка.
Дзи́ґа, -ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Біга як дзиґа. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.
Ди́вдерев, -ва, м. = Дивдерево.
Мошка́ 2, -ки́, ж. соб. Мошки. Мошки багато на городі, — усі руки й лице покусала.
Опирь II, нар. = опір. Племінник опирь став, затявся.
Рупа, -пи, ж. Яма, въ которой держатъ зимой картофель.
Сюра, -ри, ж. Сѣрый сердак.
Увершитися, -шуся, -шишся, гл. Кончиться.
Хвастливий, -а, -е. = хвастовитий. Багатого з хвастливим не роспізнаєш.
