Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почепичка

Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо. Гол. IV.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕПИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕПИЧКА"
Забости́, -боду́, -де́ш, гл. Заколоть. Вх. Уг. 238.
Зажига́ти, -га́ю, -єш, гл. = запалювати. Нехай свічі восковії зажигає. Мет. 170.
Зненапа нар. = зненацька. Шух. І. 180.
Корівонька и корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Напри́чуд нар. = напрочуд.
Настоптати Cм. настоптувати.
Підсушити Cм. підсушувати.
Промежок, -жку, м. Полевая дорожка по межѣ между двумя полями, интервалъ. Лохв. у.
Руснак, русняк, -ка, м. = русин. О. 1861. І. 264. МУЕ. III. 37.
Спродати, -ся. Cм. спродавати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧЕПИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.