Веретяний, -а, -е. Дерюжный; подобный дерюгѣ. У своїй веретяній свитині.
Виновате, -того, с. Долгъ. Сей чоловік косе мені не за гроші, а за винувате, — позичав весною.
Де́йко меж. Ну-ка, дай-ка. Знай неборак ганя то в той, то в сей куток, то зазирне в курник, то дейко до свинок! Ну, дейко до його швиденько!
Зав'Я́зування, -ня, с. Завязываніе.
Зача́вити, -влю, -виш, гл. Задавить, раздавить. — курча. Зарѣзать цыпленка.
Краяти, краю, -єш, гл.
1) Рѣзать, разрѣзывать. Яблучко крають. Краяти коровай дрібненько. Опанас поставив чарку, оселедець крає.
2) Кроить. Сукню крайте.
3) — серце. Раздирать, разрывать сердце. Не край мого серця.
Розмолотити, -лочу, -тиш, гл. Размолотить. Ми тебе, бишиху, ціпами розмолотимо.
Сучитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Чого воно, оця невіра, сучеться?
Феник, -ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Витратив вм сі феника.
Хазяйнувати, -ную, -єш, гл. = хазяїнувати. Чомусь мої воли не пасуться, да не хочуть води пити; лучче було б хазяйнувати, ніж по дорогах ходити.
