Верінка, -ки, ж. = вереня. Лягають спати, а вкриваються сіраками чи якою верткою.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Замишлі́вка, замишля́нка, -ки, замишляни́ця, -ці, ж. Прихотливая женщина. Як був собі Сава, та не їв сала, та все паляниці, не любив дівок-замишлівок, та все молодиці — замишляниці. Комарь... оженився та взяв собі замишлянку.
Заходитися, -джуся, -дышся с. в. зайтыся, йдуся, -дешся,, гл.
1) Заливаться, залиться плачем, смѣхомъ (преимущественно о дътяхъ). Чи ти глуха? Аж заходиться дитина кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло. — Требашвидче до господи: дитина зайшлась. То засмієсь, аж зайдеться. То знов заголосить.
2) Начинаться, начаться. Од чого-то воно зайшлось, що ти його везла?
Лахманярка, -ки, ж. Тряпичница.
Нявк, -ку, м. = нявкання.
Одночасник, -ка, м. Современникъ (чей).
Очній, -я, -є. Глазной.
Просівати, -ва́ю, -єш, сов. в. просіяти, -сію, -єш, гл. Просѣвать, просѣять. Просівати, як пшеницю.
Уздечка, -ки, ж. = вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу.
