Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикол

Прикол, -ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. кінь ходить на приколі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОЛ"
Великотерплячий, -а, -е. Многотерпѣливый. Бог великотерплячий. Васильк. у.
Вироблювати, -люю, -єш, гл. = виробляти. О. 1861. IX. 179.
Височина, -ни и височиня, -ні, ж. Высота. Желех. Як небесна височина, так морська глибина. Н. п.
Гу́шматок, -тка, м. Освобожденныя отъ кострики волокна конопли. Шух. I. 147.
Жиле́тка, -ки, ж. Жилетъ. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться). Ном. № 11177.
Злюбити, -блю́, -биш, гл. 1) Полюбить. Його козаки злюбили. ЗОЮР. І. 216. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Мет. 64. Голубонька вбив, голубку злюбив. Лавр. 81. 2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Гол. IV. 549. Не злюбив собі місця. Ном. № 10248.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. Полт. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах. Лубен. у.
Особше нар. Въ особенности. Мнж. 188.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва). Мнж. 190.
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть. Св. Л. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.