Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибрехати

Вибрехати, -ся. Cм. вибріхувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБРЕХАТИ"
Є́щірка, -ки, ж. = ящірка. Шух. I. 22.
Кількись нар. Нѣсколько. Минуло кількись часу Г. Барв. 510.
Покутати, -таю, -єш, гл. Убрать, прибрать. А я вже.... скрізь покутаю як треба. Федьк.
Похрамини, -мин, ж. мн. Празднованіе на второй день храмоваго праздника. Мало їм храму, ще похрамини вигадали. Лохв. у.
Роздобуток, -тку, м. 1) Раздобываніе, добываніе, добыча, промыселъ. К. ПС. 141. А ну лишень на роздобутки. О. 1862. II. 54. Опріч хліборобства, инших роздобутків не трапляється. О. 1861. XI. 112.
Роспатякатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться. Патя та патя, та й роспатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв. II. 41.
Скочки нар. Вскачь, галопомъ. Коні бігли скочки. Екатер. у.
Сміттюга, -ги, ж. Ув. отъ сміття. Множество сору. (Залюб.).
Хор, -ру, м. Хоръ. Ангельськії вся хори там ся збірают. Чуб. ІІІ. 327.
Шелепуватий, -а, -е. Глуповатый, придурковатый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.