Відбрести, -бреду, -деш, гл. Отойти въ бродъ отъ какого нибудь мѣста. Відбрів од берега трохи.
Вуж, -жа, м.
1) Змѣя ужъ.
2) = гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж.
Догма́т, -ту, м. Догматъ. І нам сліпим передали свої догмати.
Заіржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. = заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав.
Зміцнювати, -нюю, -єш, зміцняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зміцни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укрѣплять, укрѣпить. Ти зміцнював коліна слабосильні. Вже б і помер, та зміцняє мене надія вас побачити.
Кілок, -лка, м.
1) Колышекъ.
2) Колъ въ плетнѣ. На перелазі, вхопившись руками за два кілки, з'явилась, як з землі виросла, Ганна.
2) Деревянный гвоздь. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили.
4) Вѣшалка въ видѣ колышка, вбиваемаго въ стѣну. До півдня буде вбіратись та начіпляє на себе всього... як на кілок у коморі.
5) Въ дверяхъ крестьянскихъ построекъ: ручка въ видѣ колышка, за которую берутся при отворяніи дверей.
6) Колышекъ, вкладываемый у запора вмѣсто замка. Пивниця на колку.
7) = заніз (у ярмі).
8) Одинъ изъ двухъ деревянныхъ шиповъ, которыми прикрѣпленъ къ оси задній насад крестьянской повозки. Ум. кіло́чок.
Лі́женько, ліжечко, -ка, с. Ум. отъ ліжко.
Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Уноситися, -шуся, -сишся, сов. в. унестися, -суся, -сешся, гл.
1) Вноситься, внестися.
2) При несеніи утомлять, утомить тяжестью. Та й унісся мені щей мішок, — відпочину лиш трішки.
Худак, -ка, м. Бѣдный, неимущій человѣкъ. Нехай багач дивиться, як худак живиться.
