Вітериця, -ці, ж. Вихрь.
Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад.
За́пно нар. Досадно, непріятно, обидно. Он за що йому запно! Йому, бач, запно, що моя жінка краща, ніж його. Запно бува, як дитина в хаті наробить. Як було за панщини заставляють у неділю робити, то й запно, а тепер сами собі роблять і байдуже.
Істина, -ни, ж.
1) = і́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав.
2) Истина. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес».
Нездольність, -ности, ж. Неспособность, слабость, безсиліе или невозможность сдѣлать что-либо.
Опадка, -ки, ж. Впадина, углубленіе. На опадці гарне жито роде.
Острог, -га, м.
1) = остріг.
2) Острогъ, тюрьма. А в Київі острог та без вікон, без дверей.
Про́тягом нар. Протяжно. Оцю пісню у нас протягом співають.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка.
Фарбовесельчатий, -а, -е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею.
