Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ранок

Ранок, -нку, м. 1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Чуб. V. 461. Я завше Бога прошу з вечора до ранку. Мет. 59. що-ранку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Ум. раночок. Чуб. V. 586. Мил. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНОК"
Дібрі́вка, дібрі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
Крисловатий, -а, -е. = крислатий.
Ліню́га, -ги, об. = лінтюга. Желех.
Нарива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. нари́ти, -рию, -єш, гл. Нарывать, нарыть. Клята свиня нарила на городі такого, що хоч плач!
Пороспростувати, -тую, -єш, гл. Расправить, выпрямить (во множествѣ).
Рогозовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогози. На козаку бідному нетязі три сиромязі, опанчина рогозовая, поясина хмельовая. Дума.
Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № У298.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Гн. І. 118. Товді я була весела, як у батенька я жила. Чуб. IV. 387.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Штиль м. 1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль. Св. Л. 24. 2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. І. 70. Мнж. 194. Штилі, що солому носять, як молотять. Сим. 197. Кладе копицями, а виносить штилями. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.