Бирка и бирька, -ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. 3) шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. 5) = багнітка. 6) Сосновая шишка. 7) Родъ дѣтской игры. 8) Животное: стоногъ, тысячерогъ.
Білоголовий, -а, -е. Съ русой или сѣдой головой. Ум. білоголовенький.
Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл.
1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить.
2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Вип'яв очі — неначе ті баньки.
Вустенок, -нка, м. Въ рыболовной вершѣ меньшій конусъ, входящій въ большій. Cм. устенок.
Засумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Затосковать, загрустить. Старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує.
Напідпи́тку нар. Навеселѣ. Мати сина силою женила, напідпитку невістку судила.
Неосудний, -а, -е. Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить.
Петро, -ра, м. пт. дергачъ.
Псякування, -ня, с. Брань.
Роблениця, -ці, ж. Насыпная гора, курганъ.
