Брескиновий, -а, -е. Абрикосовый. Цвітуть сади брескинові та виноград має.
Випаляти, -ля́ю, -єш, гл. = випалювати.
Зачина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зача́ти, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. 2) Начинаться. Як зачинає звада, не поможе й рада.
Кістяний, -а, -е. Костяной. Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні.
Підбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підбитися, підіб'ю́ся, -бешся, гл.
1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце.
2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися.
Підіслати I Cм. підсилати.
Попарити, -рю, -риш, гл.
1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі.
2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками).
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір.
Флінькати, -каю, -єш, гл. = хлипати. .
Ціпура, -ри, ж.
1) Большая палка. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! Добре разів кільки потяг ціпурою. Cм. ціпуга.
2) Ув. отъ 1 ціп.
