Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рана

Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Ном. № 9157. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ном. № 12866. Ум. ранка, ранонька, райочка. Чуб. V. 821. Ой хто ж тобі раноньки промиє? Чуб. V. 876.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНА"
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Бокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.
Боязко и боязько, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
Жа́бище, -ща, с. ув. отъ жа́ба. Сидить жабище на пні, як копиця. Ворон. г. Мов жабище з багна, на світ вона дивилась. К. Дз. 46.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Крикливий, -а, -е. Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух. Котл. Ен.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Поязичитися, -чуся, -чишся, гл. Соврать? Не ймете віри? Може думаєте: поязичився Свирид? МВ. (КС. 1902. X. 142).
Сусіль! меж., выражающее внезапное появленіе. Котл. Ен. VI. 28. Могила тріснула, і те дитя, що ждали, на божий світ сусіль. Греб. 372.
Шестикутний, -а, -е. Шестиугольный. Шух. I. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.