Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рана

Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Ном. № 9157. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ном. № 12866. Ум. ранка, ранонька, райочка. Чуб. V. 821. Ой хто ж тобі раноньки промиє? Чуб. V. 876.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАНА"
Білохвостий, -а, -е. Съ бѣлымъ хвостомъ. білофоста. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Бубляхи, -хів, м. Сѣмянные плоды картофеля. Н. Вол. у.
Вимурувати, -рую, -єш, гл. Построить (изъ кирпича, камня). Стоїть вимурованний стовп. Грин. II. 123.
Гептатися (-таюся, -єшся?). гл. Браниться. Шух. І. 34.
Защепи́ти Cм. защіпляти.
Земена́ Грань, — ної — ні, ж. Растен. исландскій мохъ, Cetraria islandica. Шух. І. 21.
Кулешінник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варять кулешу. Шух. І. 96, 140.
Москалі́вна, -ни, ж. 1) Дочь великоросса. 2) Дочь солдата. Чи не москалівна? так же, казали, у москаля дочка вмерла. Мир. ХРВ. 8.
Охижіти, -жію, -єш, гл. Разъяриться, озлиться. Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже. МВ. (О. 1862. III. 43).
Танечниця, -ці, ж. Танцорка. Лядаякій танечниці і фартух на заваді. Чуб. І. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.