Бадьорний, -а, -е. = бадьористий. Ум. бадьорненький.
Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Волод, -ду, м. Влажность.
Галущанка, -ки, ж. Порода мяты.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Шляхтич за гонор уха рішився. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів.
Гу́та, -ти, ж. Стекляный заводъ. Палає, як у гуті.
Дересень, -сня, м. Раст. Polygonum minus.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися.
Лабайдак, -ка, м. = лайдак? Чоловіче-лабайдаче, на що жінку продаєш?
Ло́бурь, -ря, м. Неотеса, болванъ, грубый человѣкъ, дубина. Ув. лобуряка. лобури́сько.
