Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рогачилно

Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧИЛНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧИЛНО"
Відокромитися Cм. відокромлюватися.
Гайтів, -това, м. 1) Полевой сторожъ. Желех. 2) = гайник. Вх. Лем. 401.
Гатала нар. Вскачь, галопомъ. Жид їздить або тюпки, або гатала. Подольск. г.
Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Гнилоїдник, -ка, м. = гнилоїд. Желех.
Коропавка, -ки, ж. = коропа. Вх. Зн. 24.
Придріпатися, -паюся, -єшся, гл. Прійти во время слякоти.
Розбагатшати, -шаю, -єш, гл. = розбагатіти.
Труханя, -ні, ж. = труха 2. Вх. Пч. II. 6.
Цубом нар. стати. Окостенѣть (отъ холода). Руки цубом стануть на річці.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОГАЧИЛНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.