Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рогачилно

Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧИЛНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧИЛНО"
А-а́сі, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Галасуватий, -а, -е. = галасливий. К. Кр. 40.
Засмутні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Зги́бти, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.
Підливання, -ня, с. Подливаніе.
Погратися, -граюся, -єшся, гл. Поиграть. Пограймось, погуляймо та пісеньку заспіваймо. Шевч. 29.
Примирити, -ся. Cм. примиряти, -ся.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Чики-чики, меж., выражающее рѣзаніе. Чики-чики личаки на дубові лапті. Чуб. III. 106. Чики-чики два ножики зарізали рака.
Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ном. № 9371. Ум. щербинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОГАЧИЛНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.