Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ройовик

Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЙОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЙОВИК"
Білуватий, -а, -е. Бѣловатый. Снігову хмару можно зараз примітити, бо вона білувата. Дещо. На небі ходють круглі білуваті хмари. Грин. II. 21.
Глистяк, -ка, м. Раст. Solarium dulcamara L. ЗЮЗО. I. 167. Cм. глистник.
Дочи́стити Cм. дочищати.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Ле́гма́ нар. Лігма.
Патя меж., выражающее пустой разговоръ, болтовню. Патя та патя та й розпатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв.
Перевивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перевити, -в'ю́, -єш, гл. 1) Перевивать, перевить. Вінок плете з червоного та з білого маку, зеленим барвінком перевиває. МВ. І. 142. Червоною стьожечкою коса перевита. Рудч. Чп. 186. 2) Передѣлывать, передѣлать свитое или перевитое. Чи хороше віллечко ми тобі ізвили? як не хороше, — ми перев'єм, ми тобі кращеє ізо'в'єм. МУЕ. III. 102.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий. Шевч. 89.
Розсипка, -ки, ж. В розсипку. Въ разсыпную. В розсипку кінних роспустивши, сам як опарений кричав. Котл. Ен.  
Шипіти, -плю, -пиш, гл. Шипѣть. Хрипить-шипить, ніколи не замерзає. Ном. стр. 304, № 503.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЙОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.