Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рута

Ру́та, -ти, ж. 1) Раст. a) Ruta graveolens L. Вх. Пч. І. 12. Мил. 35. ЗОЮЗ. I. 134. Зелене, як рута. Ном. 13156. б)пташи́на. Fumaria officinalis. ЗЮЗО. І. 123. в)польова́. Onobrychis sativa. Лв. 100. 2) Родъ писанки съ рисункомъ, въ которомъ заключается близкій къ трезубцу знакъ трискелъ или трикветръ. КС. 1891. VI. 366. Ум. Ру́тка, ру́тонька, ру́точка. Чуб. V. 401, 857; III. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТА"
Гостівни́к, -ку́, м. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. I. 124.
Ґлюч, -ча, м. Рыба: Cottus, бычекъ. Cм. Головач, бабець. Вх. Пч. II. 19.
Зафундува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Основать, заложить. 2) Купить и угостить. Зафундуй мені пляшку пива.
Накаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать, нагадить. Да таку купу накаляв здорову, як хата. Рудч. Ск. І. 39.
Осторога, -ги, ж. Предостережете. К. Досв. 62.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Кв. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. Харьк. От ми й стали коло шляху і шапка познімали. ЗОЮР. І. 253.
Розжаритися, -рюся, -ришся, гл. Разогрѣться, разгорѣться, накалиться.
Серебро, -ра, с. = срібло.
Тигрів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ тигру.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.