Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рута

Ру́та, -ти, ж. 1) Раст. a) Ruta graveolens L. Вх. Пч. І. 12. Мил. 35. ЗОЮЗ. I. 134. Зелене, як рута. Ном. 13156. б)пташи́на. Fumaria officinalis. ЗЮЗО. І. 123. в)польова́. Onobrychis sativa. Лв. 100. 2) Родъ писанки съ рисункомъ, въ которомъ заключается близкій къ трезубцу знакъ трискелъ или трикветръ. КС. 1891. VI. 366. Ум. Ру́тка, ру́тонька, ру́точка. Чуб. V. 401, 857; III. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТА"
Вашеський Cм. вашецький.
Випорожнити, -ся. Cм. випорожняти, -ся.
Відміл, -лу, м. Отмель. Радом. у.
Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть. Вх. Зн. 17. Желех.
Зазіха́ти, -ха́ю, -єш, гл.на що. Льститься на что, жадничать.
Настелювати, -люю, -єш, сов. в. настелити, -лю, -леш, гл. Настилать, настлать. Поміст шклом настеляний. Рудч. Ск. II. 105.
Підстожини, -жин, ж. мн. Мякина, части колосьевъ и зерно, обсыпающіяся вокругъ стога при кладкѣ его. Рк. Левиц.
Прибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прибавити, -бавлю, -виш, гл. Прибавлять, прибавить. Рудч. Ск. І. 114.
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.  
Пуплишок, -шка, м. = пуп'яшок 1. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.