Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рута

Ру́та, -ти, ж. 1) Раст. a) Ruta graveolens L. Вх. Пч. І. 12. Мил. 35. ЗОЮЗ. I. 134. Зелене, як рута. Ном. 13156. б)пташи́на. Fumaria officinalis. ЗЮЗО. І. 123. в)польова́. Onobrychis sativa. Лв. 100. 2) Родъ писанки съ рисункомъ, въ которомъ заключается близкій къ трезубцу знакъ трискелъ или трикветръ. КС. 1891. VI. 366. Ум. Ру́тка, ру́тонька, ру́точка. Чуб. V. 401, 857; III. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУТА"
Друзя́ка, -ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. Кв. І. 167.
Зага́мкати, -каю, -єш, гл. Закричать: гам-гам!
Закропи́ти Cм. закропляти.
Заране́нька, нар. Ум. отъ зарані́.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Мару́дний, -а, -е. Копотливый, медленный, мѣшкотный.
Нагної́ти, -ною́, -ї́ш, гл. Унавозить.
Позатруювати, -руюю, -єш, гл. Заразить (многихъ). Ми не знали, що в їх короста, та й давали їм цебра, так вони й нас позатруювали: на всіх чисто короста напала. Черниг. у.
Посвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
Сіянець, -нця, м. Посѣянное растеніе. Сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.