Заду́блювати, -люю, -єш, сов. в. задуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, выдубить (кожу). 2) О животныхъ: поднимать, поднять вверхъ хвостъ. Задубили коні хвости. О людяхъ: поднимать, поднять одежду, обнаживъ нижнюю часть тіла.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар.
Куделька, -ки, ж. Ум. отъ куде́ля.
Нацупити Cм. нацуплювати.
Позастромлювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила.
Понашукувати, -кую, -єш, гл. Выискать, найти (во множествѣ).
Примощувати, -щую, -єш, сов. в. примостити, -мощу, -стиш, гл. Прилаживать, приладить; приставить — напр. доску, чтобы увеличить ширину.
Тарлабан, -на, м. Раст. Spiraea Filipendula L.
Уникати, -каю, -єш и уникувати, -ую, -єш, сов. в. уникнути, -кну, -неш, гл. 1) Входить, хаживать, войти, зайти куда либо. Кота ще треба пошанувать палицею, щоб він сюди не вникав. 2) Переносно: входить, вмѣшиваться, вмѣшаться во что-либо, принимать участіе въ чемъ. Хто його знає, як він там сіяв і які у його були борозни: ми туди не вникували: знаєм тільки, що владав вія сією землею от поти.
