Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. Лихо з дітворою та ще з малою. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій.
Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. и І казав, не їдь туди, там великі забіги. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться.
Майстро́ва I, -вої, ж. Жена мастера, мастерового. Майстер старий, хлопець малий, майстрова молода.
Позавистувати, -тую, -єш, гл. — на що = позавидувати. Позавистував на пшениченьку.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Потихшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться тише, смирнѣе.
Пристарий, -а, -е. Пожилой. Пристара жінка. Устим пристарий чоловік.
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані.
2) Старообразный.
Прихідець, -дця, м. = прихідько. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, — коників, а ви, сестриці, ягниці, а ви, прихідці, — по копійці.
Робучий, -а, -е. = робочий 2.
