Вискирити, -ся. Cм. вискиряти, -ся.
Жеребцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює.
Застру́гувати, -гую, -єш, сов. в. заструга́ти, -жу́, -жиш, гл. Застрагивать, застрогать, заострить.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Був собі чоловік, — Остапом звався. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться.
Книга, -ги, ж.
1) Книга. Листоньки пише, книги читає. Ой хто б мої слова списав у книгу.
2) Томъ, часть сочиненія.
3) Чайка (птица). Ум. книжечка, книжка. Зроблю маленьку книжечку. Письменному — книжка в руки. Троянське плем'я все засіло коло книжок та аж потіло і по латинському гуло.
Обичай, -ча́ю, м. Обычай, обыкновеніе. Да поїдем у той край, де хороший обичай. Не позичай, — злий обичай: як віддає, то ще й лає. У мене обичай — козацький звичай: хоть побачу, то й не плачу.
Потаращити, -щу, -щиш, гл. Потащить.
Прокачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Проваляться. Всю ніч прокачалася і таки не заснула. Два тиждні хвора прокачалася.
Спроквола нар. Не спѣша. Як робиш спроквола, не скоро втомишся.
Чимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти быстро. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує.
