Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рунтувати

Рунтувати, -ту́ю, -єш, гл. = рунтати. Чию семю за некрута стануть рунтувати. Кіевск. у. Прийдеться рунтувать лежанку й ніч. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНТУВАТИ"
Баранник, -ка, м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36.
Вибуркнути, -ну, -неш, гл. Пробормотать.
До́сить нар. Достаточно, довольно. Мудрій голові досить дві слові. Ном. № 5912. У мене добра досить. Борз. у.
Клопитися, -плюся, -пишся, гл. Ссориться. Вх. Лем. 425.
Немога, -ги, ж. 1) = незмога. І росказати немога, що зі мною діється. 2) = знемога. Хоче встати, в немозі пада. Г. Барв. 537.
Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч.
Пороспилювати, -люю, -єш, гл. Распилить (во множествѣ).
Порудіти, -ді́ю, -єш, гл. Порыжѣть.
Сотниченко, -ка, м. Сынъ сотника.
Химородити, -джу, -диш, гл. 1) Причудничать. 2) Колдовать. ЗОЮР. І. 79. Він ледачий химороду химородить. Г. Барв. 449.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.