Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Лі́тови́ще, -ща, с. 1) Мѣсто и время лѣтняго пребыванія въ горахъ гуцульскаго скота. 2) Слой древесины, опредѣляющій возрастъ дерева.
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку.
Назневажа́тись, -жа́юся, -єшся (над чим), гл. Поиздѣваться надъ чѣмъ. Ти ж над чужим ділечком назневажалась.
Невбачай нар. Невзначай, неожиданно. Бач, невбачай, та й попав.
Пряжка, -ки, ж. Пряжка. Ходила в черевиках з жовтими пряжками, — тепер хожу по морозу білими ніжками. Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізні прязці.
Сірий, -а, -е. 1) Сѣрый. Дівчинонько, сіра утко! Сіра свита.
2) сіре зілля. Раст. Trifolium repens L. Ум. сіренький, сіресенький.
Стрел, -лу, м. = стрільба. Слухають, а в тій хатці стрел, пук, тріск, крик.
Суспіль нар.
1) Вмѣстѣ, рядомъ. Кумова хата стоїть суспіль з моєю.
2) Сплошь. Поле суспіль засіяне буряками.
Усолодати, -ся, -даю, -ся, -єш, -ся, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Усолодив (усолодається) тісто.
