Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руненце

Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНЕНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНЕНЦЕ"
Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Гривка́стий, -а, -е = Гривастий. Вх. Лем. 424. Го́луб гривка́стий = Гривак. Вх. Лем. 405.
Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Заголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Громко заплакать съ причитаніями. Єв. Мр. IX. 24. Прийшла його мила, китайку одкрила, китайку одкрила та й заголосила. Мет. 104.
За́слонка, -ка, ж. = заслінка.
Ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Невзабарі нар. = незабаром.
Примірник, -ка, м. Экземпляръ. Желех.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Хода I, -ди, ж. Въ загадкѣ: свинья. Виса ( = яблуко) висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла. Ном. стр. 294, № 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНЕНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.