Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руна

Руна, -ни, ж. = луна 2. Лохв. у. Лубен. у. І зник, пропав той тяжкий голос, тільки руна в яру гула. Шевч. ІІ. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНА"
Галузь, -зі, ж. = галуза.
Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Дзендзелі́я, -лі́ї, ж. Раст. Золототысячникъ. Erythraea Centaurium. ЗЮЗО. I. 122.
Згляд, -ду, м. 1) = погляд. 2) Контроль, досмотръ, присмотръ. Тоді не було згляду такого, як теперечки. Н. Вол. у.
Зе́лено нар. 1) Зелено. 2) Незрѣло. Ум. зелене́нько, зелене́(і́)се(і)нько.
Насмолювати, -люю, -єш, сов. в. насмолити, -лю́, -лиш, гл. Насмаливать, насмолить, осмаливать, осмолить. Насмолив коси шевською смолою. Рудч. Ск. І. 174.
Нинішній, -я, -є. Сегодняшній. Нехай я од нинішньої днини належу до вашої дружини. Федьк. І. 96.
Патлама, -ми, ж. Плохое болотное сѣно съ осокой, камышемъ и пр. Вас. 207. Мнж. 188.
Позакочувати, -чую, -єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).
Почередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ коровъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.