Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рум'янка

Рум'янка, -ки, ж. Раст. Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. Ум. румя́ночка. Та гляну я в долиноньку, аж там ходять паняночки та зривають рум'яночки на неділю на віночки. Чуб. V. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМ'ЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУМ'ЯНКА"
Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Загина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. загну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Загинаться, загнуться.
Маломо́цний, -а, -е. Малосильный.
Напіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл. 1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Шевч. Я не знаю, чи багато напікати (пасок). Мир. Пов. II. 54. 2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини. 3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.
Оклепати, -паю, -єш, гл. = околотити 1. Желех.
Передніше нар. Прежде. Рк. Левиц.
Синьогуб, -ба, м. Рыба Abramis vimba. Вх. Пч. II. 18.
Співець, -вця, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. ІІІ. 30). Замовк співець. О. 1862. VІІІ. 11, 2) Поэтъ.
Сторожко нар. Осторожно. (О. 1862. І. 81).
Червонокрилий, -а, -е. Съ красными крыльями. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУМ'ЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.