Биндюги, -рів, м. мн. = бендюги.
Годувати, -дую, -єш, гл.
1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Вовка ноги годують.
2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала.
3) Откармливать. Годують на сало.
4) Пребывать, проживать въ теченіе года.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга.
Озвіритися, -рюся, -ришся, озві́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Разъяриться, сдѣлаться звѣремъ.
Отаман, -на, м.
1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ.
2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. Як що буде в одного хазяїна таких отар чотирі-п'ять, то ставиться над личманами отаман. Отаманом артіль кріпка.
Полум'я, -м'я, с. Пламя, полымя. А полум'я так з рота й паше, так і паше. Ум. полум'ячко.
Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать,
Потесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Потесать нѣкоторое время.
2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Прошивка, -ки, ж. Воротникъ въ женской сорочкѣ, также въ кептарі.
Чугар, -ра, м. Тараканъ.
