Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

русалка

Русалка, -ки, ж. Русалка. Чуб. І. 207. Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в жіночок намітки. Чуб. III. 187. Ум. русалонька, русалочка. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали, взяли її сердешную та, й залоскотали. Шевч. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУСАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУСАЛКА"
Верблюдка, -ки, ж. Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10.
Городи́н, -на, м. Въ пѣснѣ то же, что и го́род. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Маркев. 105. Своего рода licentia poetica, допущенная пѣсней ради риѳмы.
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію. Аф. 460.
Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її. Мнж. 90.
Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив. Новомоск. у.
Попідмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Подговорить, подстрекнуть (многихъ)
Пороспещувати, -щую, -єш, гл. Избаловать (многихъ). Пороспещували ви дуже своїх дітей.
Правдолюбець, -бця, м. Поборник, истины.
Ременарь, -ря, м. Шорникъ. Угор.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУСАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.