Десь нар. 1) Гдѣ-то; куда-то; откуда-то. Десь моя дитина на чужій стороні, та нема од неї вісти. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море десь почвалала. Ой берегом плавала лебедочка з лебедем. Десь ся взяла чорнявая воду брати, взяла тії лебедята заганяти. 2) Вѣроятно, должно быть. Десь ти мене, моя мати, в церкву не носила, що ти мені, моя мати, долі не впросила. Йому десь кислиці сняться. Що то десь розумний! Батьку козацький! десь ти сам боїшся і нас козаків страшишся. Ой, татоньку, мій голубчику, десь я тобі да докучила. 3) Десь-то. Вѣроятно. Ангели десь-то, не люде, засвітили так всюди.
Клясти, кляну (клену), -неш, гл. 1) Проклинать. Не співає чорноброва, кляне свою долю. Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас. 2) Поносить, ругать. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести.
Мармуро́вий Cм. марморовий.
Підбасок, -ска, м. Баритонъ. Та що за голос важний! чистий голосний підбасок.
Побаришувати, -шую, -єш, гл. Побарышничать, взять прибыль при продажѣ. От побаришував: ні стовпа, ні борошна (бариша?).
Послухатися, -хаюся, -єшся, гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер.
Ставний, -а, -е. 1) Статный, стройный. Мій жених був хороший такий, Господи! чорнявий, ставний.
2) Прудовой. Ставна вода.
Торжитися, -жуся, -жишся, гл. Торговаться. А хто ж торжився за корову?
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу.
Цідула, -ли, ж. Записка. Прочитай оцю цідулу. Ум. цідулка, цідулочка.
