Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свідчиця

Свідчиця, -ці, ж. = свідка. Закр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДЧИЦЯ"
Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління. К. Псал. 277.
Вимолоти, -мелю, -леш, гл. Смолоть.
Дока́чувати, -чую, -єш, сов. в. докача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Докатывать, докатать бѣлье.
Кінчання, -ня, с. Окончаніе.
Ли́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ лиса. Котику-братіку! несе мене лиска по каменю мосту. Рудч. Ск. І. 27. 2) = лисак 4. Ой були ми в ліску та поймали лиску чорную та чубатую. 3) Животное съ бѣлымъ пятномъ на лбу: корова, собака и пр. Ум. лисочка.
Пишнобарвистий, -а, -е. Цвѣтистый, блещущій яркими красками. Пишнобарвистий співочий і танцюристий рай. К. Кр. 26.
Подурнішати, -шаю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2.
Пообпоганювати, -нюю, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Потупотіти, -чу, -чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІДЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.