Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викуплятися

Викуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. викупитися, -плюся, -пишся, гл. Выкупаться, выкупиться, откупаться, откупиться. Викупивсь од панщини. Рудч. Ск. І. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКУПЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКУПЛЯТИСЯ"
Бездров'я, -в'я, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Зміев. у. Въ Харьк. у. бездровня, с.
Вартник, -ка, м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193.
Виряжатися, -жаюся, -єшся, сов. в. вирядитися, -жуся, -дишся, гл. Отправляться, отправиться, снаряжаться, снарядиться. Мисливі люди (так) примовляють, виряжаючись до поля. Ном. № 14148.
Відлузати, -заю, -єш, гл. Пройти, проѣхать. Одлузавши верстов з двадцяток. Стор. (О. 1861. IX. 48).
Зохотитися, -чуся, -тишся, гл. Почувствовать охоту, желаніе. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.
Погребний, -а, -е. Погребальный, похоронный. Погребна одправа.
Поєднати, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединить. В неволі, в самоті немає, нема з ким серця поєднать. Шевч. 584. 2) Примирить. Поєднає з недолею і з людьми. Шевч. 338. 3) Договорить, нанять. Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата. Кв.
Ревизський, -а, -е. Ревизскій, значащійся по ревизской записи. Кв. І. 157.
Роздичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.
Чолопок, -пка, м. = щолопок. Ум. чолопо́чок. Шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКУПЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.