Баранник, -ка, м. Пастухъ барановъ.
Безтільний, а Безплотный. Вона здавалась ніжним безтільним духом.
Бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Cм. брид 2, бридій.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Перевалювати, -люю, -єш, сов. в. перевалити, -лю́, -лиш, гл.
1) Переваливаться, перевалиться.
2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ.
Політуха, -хи, ж. Летающая (эпитетъ мухи). А я муха полетуха.
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Склярчук, -ка, м. Подмастерье у стекольщика.
Станція, -ції, ж. 1) Станція. 2) Квартира. Наймили собі станцію аж на десітім сели. Приїхали до Київа, стали на станції.
Ширяння, -ня, с.
1) Паре́ніе, полетъ.
2) Тыканіе, пыряніе.
