Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сікавка

Сікавка, -ки, ж. 1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины иди трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины. КС. 1887. VI. 479. 2) Пожарный насосъ. 3) Рыба. = сікавиця. Вх. Пч. ІІ. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІКАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІКАВКА"
Божка, -ки, ж. = божіння. Шух. І. 41.
Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Де́готь, -гтю, м. = Діготь. В смолі потопає, в дегтю виринає. Чуб. ІІІ. 31.
Мертв'я́щий, -а, -е. Умертвляющій, убивающій. цілюща та мертв'я́ща вода. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Рудч. Ск. І. 130.
Одубеніти, -ні́ю, -єш, гл. = одубіти 1. Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів. Стор. МПр. 21.
Приражений, -а, -е. Опаленный солнцемъ. Вх. Лем. 456.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Розшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Развинтить. Всі сустави розшрубує. Котл. Ен. V. 19.
Скрипак, -ка, м. = скрипаль. Шух. І. 29.
Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІКАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.