Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл.
1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється.
2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну.
3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. 92.
4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Вона наче мою долю виспівує.
5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває.
6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив.
Гицлювання, -ня, с. Пребываніе гицелем.
Зчепурити, -рю́, -риш, гл. Убрать красиво, украсить. Обмазали хату, зчепурили так, як молоду.
Оскаржувати, -жую, -єш, сов. в. оскаржити, -жу, -жиш, гл. Обвинять, обвинить, пожаловаться на кого.
Отопка, -ки, ж. Отопленіе. Вона в нас хату наймала за 9 руб. на год і отопка паша.
Павук, -ка, м. 1) Паукъ, Arachnea. — волоський. Тарантулъ. 16. 2) = павич. 3) — летючий. Бабочка мертвая голова. Ум. павучок.
Пелінка, пеліночка, -ки, ж. Ум. отъ пелена.
Попідпікувати, -кую, -єш, гл. = попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував.
Потелепати, -паю, -єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна.
Фоя, фої, ж. Вѣтви хвойнаго дерева. Cм. хвоя.
