Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скорити

Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРИТИ"
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Джиле́! меж. Крикъ на собакъ въ Черноморіи.
Заті́яти Cм. затівати.
Зерновий, -а, -е. Зернистый, зерновой. зерновий вивід. Родъ вышивки. Г. Барв. 216.
Пообіцяти, -ця́ю, -єш, гл. = пообіцятися.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс. 2) = починатися. КС. 1882. XII. 487.
Роспад, -ду, м. Распаденіе.
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Котл. Ен. VI. 51. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ. Желех.
Черкач, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.