Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ставник

Ставник, -ка́, м. 1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Греб. 384. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає. Щог. В. 63. 2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. Грин. III. 284. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. ЗОЮР. II. 285. Три хунти воску на ставник. Котл. Ен. IV. 43. 3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАВНИК"
Бігота, -ти, ж. Названіе кошки въ сказкѣ. Мнж. 122.
Жениха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Ухаживать. Часто ходив, вірно любив, вірно женихався. Мет. 85. Чи се тая дівчинонька, що я женихався? Мет. 69.
Імкий, -а́, -е́ = ємкий. Волч. у.
Лапу-лапу, меж., выражающее: а) ощупываніе съ цѣлью нахожденія чего-либо. Лапу-лапу по лавиці, налапала мохнатиці (рукавиці). Ном. стр. 303, № 457. б) Тяжелые, медленные шаги. Не знав добрий чоловік та із чого жити: мусив собі волика купити. А воличок лапу-лапу, корівонька рику-рику... Рудч. Ск. І. 51.
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить? Грин. III. 433. 2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть. Стор. МПр. 167.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Полусеток, -тка, м. ? Накупив шість полусетків полотна. Драг. 336.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині. АД. І. 269.
Притруд, -ду, м. = підбій 3. Вх. Пч. І. 5. Cм. набій.
Реля, -лі, ж. 1) Чаще во мн. ре́лі. Качель. Пішли на релі поколихаться. Лебед. у. 2) = ліра. О. 1861. V. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.