Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ставник

Ставник, -ка́, м. 1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Греб. 384. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає. Щог. В. 63. 2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. Грин. III. 284. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. ЗОЮР. II. 285. Три хунти воску на ставник. Котл. Ен. IV. 43. 3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАВНИК"
Блендати, -даю, -єш, гл. = плентати. Ледво блендала ногами. Гн. II. 27.
Коноплище, -ща, с. 1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.
Майо́р, -ра, м. Маіоръ. Ум. майорик.
Навда́к, навда́ку, нар. Едва-ли, врядъ-ли. Чи батько дома? — Навдак. Полт. г.
Образець, -зця́, м. Ум. отъ образ.
Орендарство, -ва, с. 1) Арендаторство 2) соб. Арендаторы.
Поважко нар. Тяжеловато.
Розм'якчити, -чу́, -чи́ш, гл. Размягчить. Розм'якчив серця народам чужоземним. К. Псал. 217.
Судничок, -чка, м. Ум. отъ судник.
Таш, -шу, м. тата, ші, ж. Балаганъ, палатка. Харьк. Полт. Херс. Въ словарѣ Д. Эварн. — родъ брезента для накрыванія возовъ; полотно, которымъ обтянутъ балаганъ. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.