Вимусити Cм. вимушувати.
Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Дебе́лий, -а, -е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. Важко рушили з місця дебелі воли. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Дебеле сукно. 2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Ум. Дебеле́нький, дебеле́сенький, дебельне́нький.
Дотя́ти Cм. дотинати.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села.
Переволока, -ки, ж.? Ходили уроки коло переволоки.
Пересурмити, -млю́, -миш, гл. Перетрубить.
Самовидець, -дця, м. Очевидець. Були самовидцями.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила.
Чесатися, -шу́ся, -шешся, гл. Чесаться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як нема з ким.
