Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стоголовий

Стоголовий, -а, -е. Стоглавый. К. Бай. 141. От меч тобі на гидру стоголову. К. ЦН. 272.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГОЛОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГОЛОВИЙ"
Гамела, -ли, об. Толстый, неповоротливый человѣкъ. Ном. № 13950.
Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога. Черниг. у.
Монасти́рь и пр. = манасти́рь и пр.
Набува́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть, надѣть обувь. Набула без панчох патинки. Котл. Ен. II. 25. Чоботи набуває. Мир. ХРВ. 49.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Приховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. прихова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Запрятываться, запрятаться. Вона плакала гірко, де небудь приховавшися. МВ. ІII. 111.
Простоволосий, -а, -е. Съ непокрытой головой, съ распущенными волосами. Голе, босе й простоволосе — треба йти! Ном. № 655. Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса. Котл. Ен. V. 16.
Різонути, -ну, -неш, гл. Съ силой рѣзнуть. Тут разом різонуто ножем та й амінь. Кв. II. 315.
Угодник, -ка, м. Угодникъ. К. ПС. 197.
Шелестіти, -щу, -стиш, гл. Шелестѣть, щумѣть. По соломі ходить, та не шелестить. Ном. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Чуб. V. 47. Уліз у чужу солому, та ще й шелестить. Ном. № 9696.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОГОЛОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.