Брехливість, -вости, ж. Лживость.
Ґзимс, -су, м. Карнизъ.
Забува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. забу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) = забувати. Прощай же! швидко убірайся, обіцянки не забувайся. З ким любилась, розлюбилась, мушу забуваться. Ой за яром брала дівка льон, та забулась пов'язати. Забувсь, відкіля й двері відчиняються. Забувся на його. 2) Забываться, забыться, приходить, придти въ забвеніе. Минулося — забулося. Забудеться горе.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Кабатиня, -ня, с. соб. Солдатская одежда.
Капарство, -ва, с.
1) Жалкая жизнь.
2) Плохая работа.
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів!
Марнотра́тний, -а, -е. Расточительный.
Мі́дь, ме́ді и міді, ж. 1) Мѣдь. І гуляли вони собі день як золото, другий як срібло, третій як мідь, хоч і додому їдь. Хто б і не письменний був, так дивлячись... що повироблювано горорізьбою з міді... так і той би догадався. А ворітечка з жовтої меді. 2) Апоплексическій ударъ у лошади.
Поперед I нар.
1) Впереди. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Поперед війська да січуть рубають.
2) Сперва. Поперед ти йди, а тоді я.
3) Прежде. Поперед усього. Поперед батька не лізь у пекло.
