Вепер, -пра, м.
1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити.
2) Кастрированный свиной самецъ. Ум. веприк. вепрок.
Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево.
Зату́ркати, -каю, -єш, гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. 2) Заговорить быстро. От як затуркали, затуркали, бо, звісно, як наші молодиці, скілько їх не буде, та як заговорять разом усі в один голос, так нічого і не второпаєш. 3) — го́лову. Сбить съ полку, затуманить (голову).
Коломиєць, ми́йця, м.
1) Житель Коломыйскаго округа.
2) Добывающій соль. Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець. Значеніе слова видно изъ слѣдующихъ стиховъ Климентія: Торяники велику працю подиймають, паче коломийцов, що гуски виробляють.
Ми́тель, -лю, м. Теплая вода для мытья головы. Приготуй мені мителю, хочу голову змити. В ночви налила мителю, щоб змити голову, бо була субота. Также щелочная вода для бѣленія полотна.
Мото́рно нар. Проворно, бойко, живо. Ум. моторненько.
Незлостиво нар. Незлобно.
Поділом нар. По частямъ.
Стикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Смыкать. Сії ночі й очей не стикав.
2) Сходиться, смыкаться. Кінці з кінцями не стикають. Cм. стикатися 2.
3) Сваливать, сворачивать. Все на його стикає. Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде.
Хвастощі, -щів, ж. мн. Хвастовство. ,
