Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторжити

Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЖИТИ"
Брехенька, -ки, ж. 1) Ум. отъ брехня. 2) Побасенка, небылица. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814.
Голованчик, -ка, м. = головань 1. Гей, гей, та баранчику, гей, гей, голованчику. Мил. 51.
Зді́бний, -а, -е. Пригодный, годный; способный. К. ХП. 16. Г. Барв. 384. Здібний, як віл до корита. Ном. № 6549. На тобі сукні дуже прибірні, а до роботи не здібні. Чуб. V. 1127.
Насища́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. насититися, -сищуся, -тишся, гл. Насыщаться, насытиться.
Підосінь, -ни, ж. Начало осени. Харьк.
Плетінка, -ки, ж. 1) Вязаная шерстяная рукавица, которая вкладывается въ кожаную. Лебед. у. 2) Свитая, сплетенная мѣдная проволока, употребляемая при украшеніи деревянныхъ издѣлій инкрустаціями и пр. Шух. І. 273, 280, 277. 3) Родъ вышивки. Шух. І. 155, 156.
Покіст, -ко́сту, м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст. Н. Вол. у.
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.
При́чепка, -ки, ж. 1) Прицѣпка, придирка. 2) Подвѣска, брелокъ.
Чайом нар. Притаившись. Там ся за смеречку чайом приховав. Федьк. І. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.