Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторожик

Сторожик, -ка, м. Первое перо въ крылѣ птицы. Екатер. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОЖИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОЖИК"
Дрисли́вий, -а, -е. Часто страдающій поносомъ.
Зумрати, -ра́ю, -єш, гл. Съѣсть, уплесть. Так цілого хліба і зумрав. Козелецк. у. Слов. Д. Эварн.
Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней. Желех.
Нагорі́ти Cм. нагоряти.
Об'являти, -ля́ю, -єш, сов. в. об'явити, -влю́, -виш, гл. 1) Объявлять, объявить. Я ж тобі всю правду об'являю. Чуб. V. 825. 2) Предъявлять, предъявить. Тоді зараз його зв'язали, та об'явивши у стан, а там уже і оддали на Сібір. Рудч. Ск. І. 209.
Піддужувати, -жую, -єш, сов. в. піддужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, нѣсколько выздоровѣть. Тоді вже я почала піддужувати, а до того була така хвора, що і не підводилася з ліжка. Верхнеднѣпр. у.
Поташ, -шу, м. Поташъ.
Роскорпати, -па́ю, -єш, гл. Расковырять.
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.
Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. Полт. г. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці. Конот. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРОЖИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.