Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторожувати

Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3. Вас. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОЖУВАТИ"
Безвусий, -а, -е. Безусый, не имѣющій усовъ.
Білогруд, -да, м. 1) Имѣющій бѣлую грудь. Желех. 2) пт. а) Sterna minuta. Вх. Пч. II. 14. б) Cinclus aquaticus. Шух. І. 23. Ум. білогрудик. Вх. Зн. 3.
Бліхарь, -ря, м. Бѣлильщикъ (полотна). Вх. Лем. 392.
Збіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зібра́ти, -зберу́, -ре́ш, гл. Собирать, собрать. Єв. Мт. II. 4. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. Лавр. 82. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Мет. 84. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Ном. № 548. Зібрав троянську всю громаду. Котл. Ен. II. 10.
Зга́яти, -гаю, -єш, гл. О времени: по терять, пропустить. Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали — поламався. Харьк.
Нахаркати, -каю, -єш, гл. Нахаркать, наплевать. Драг. 1.
Одолівати, -ва́ю, -єш, сов. в. одоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣвать, одолѣть. Турн тяжку боль одоліває. Котл.
Пошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазать.
Сапальниця, -ці, ж. Полольщица.
Туркеня, турки́ня, -ні, ж. 1) Турчанка. У туркені на тім боці хата на помості. Шейк. 2) Родъ крупныхъ сливъ. Шейк. Ум. туркенька, туркененька, турки́нонька. АД. І. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРОЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.