Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторожка

Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОЖКА"
Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Гороші́ння, -ня, с. = Горохвина. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох Молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. І. 225.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Льо́ник, -ка, м. Осевая чека, засовка. Чуб. VI. 112.
Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = наїздити.
Поздоровкатися, -каюся, -єшся, гл. Поздороваться. Васильк. у.
Рожівка, -ки, ж. 1) = рожа? Щипліте рожівку. Чуб. IV. 280. 2) Родъ писанки съ орнаментомъ въ видѣ розы; различаются рожівка сторчова и бокова. КС. 1891. VI. 374.
Свинарик, -ка, м. Ум. отъ свинарь.  
Хур-хур, меж., выражающее шумъ отъ крыльевъ. Летів горобець через хлівець, та все вгору хур-хур! Ном., стр. 299, № 303.
Шаг, -га, м. Грошъ, 1/2 копейки. Ні шага грошей. Рудч. Ск. II. 27. Був шаг, та в кешені розтерся. Ном. Ум. шажок. Грин. III. 244. Оттак наші сіромахи жидів обманюють; виніс сім мішків із погреба, та шажка й луп! Ном. № 10595.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРОЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.