Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторожка

Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОЖКА"
Виноградочок, -чку, м. Ум. отъ виноград.
Висміватися, -ваюся, -єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Граб, -ба, м. Дерево: грабъ, Carpinus Betulus L. ЗЮЗО. I. 116. Вх. Пч. II. 30. Ой піду я в ліс по підпеньки, там стоїть граб зелененький. Грин. III. 407. Ум. Грабо́к, грабо́чок. Чуб. V. 1156.
Губи́ще, -ща, с. ув. отъ губа. Замкни моїм ворогам губи і губища. Чуб. І. 95.
Дури́люд, -да, дури́людок, -дка, м. 1) = дурисвіт 1. 2) пт. Красношейка. Вх. Пч. II. 12.
Пліть, -ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2.
Повезти, -зу́, -зе́ш, гл. Повезти. Уже була вмерла, повезли ховати. Чуб. V. 12.
Пучечок, -чка, м. 1) Ум. отъ пучок. 2) Букетикъ. Пучечок тіток. Харьк.
Роз'їздити, -джу, -диш, гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю.
Троск, -ку, м. 1) Камышъ, тростникъ. Галиц. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. Гол. ІІІ. 24. тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском. Шейк. 2) Хлопанье кнута, бича. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРОЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.