Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторожка

Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОЖКА"
Боростатися, -таюся, -єшся, гл. Возиться въ грязи, силиться выбраться изъ грязи. Загруз бідолага, боростається собі в грязі. О. 1861. XI. 2.
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи. Левиц. І.
Коловатниця, -ці, ж. = коловатень. Гол. Од. 35.
Надли́ти Cм. надливати.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Погудка, -ки, ж. Порицаніе.
Поросплітати, -та́ю, -єш, гл. Расплести (во множествѣ). Поросплітала коси. Харьк.
Постібати, -ба́ю, -єш, гл. Постегать.
Спом'янути, -ся. Cм. споминати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРОЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.