Верета, -ти, ж.
1) Дерюга.
2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Дайте ж нам і постілку та й писані верети.
3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Ум. беретка.
Виплат, -ту, м. Уплата, выплата. На виплат гроші роскладати.
Добажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Желать до тѣхъ поръ, пока..
Дрібота́ти, -бочу́, -чеш и дріботі́ти, -бочу́, -тиш́, гл. 1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. 2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б'є тропака і дріботить.
Лінкува́тий, -а, -е. Лѣнивый, довольно лѣнивый. Хлопець лінкуватий був, млявий.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей.
Поприкриватися, -ваємося, -єтеся, гл. Прикрыться (о многихъ).
Промуркотати, -чу́, -чеш, гл. Промурлыкать.
Прочекати, -ка́ю, -єш, гл. Прождать.
Хабоття, -тя, с. Хламъ, лохмотья. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття.
