Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стямитися

Стямитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. Сосн. у. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. Греб. 381. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Ном. № 2711. Турки не стямились да в ростіч. ЗОЮР. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЯМИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЯМИТИСЯ"
Бевзь, -зя, м. Олухъ, болванъ, простофиля. Який бо ти бевзь! Шевч.
Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Гадюка, -ки, ж. 1) Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Рудч. Ск. І. 146. Гадюк умію замовлять. Котл. Ен. ІІІ. 13. Нехай мої руці поїдять гадюці. Грин. III. 266. 2) Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19. 3) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадючка.
Джижча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать. Летять яничари на конях скажених. Як бджоли джижчать їх кулі. Морд. (Млр. л. сб. 89).
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Класик, -ка, м. Классикъ.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Подовж нар. = подовш. Пішла бідна вдова подовж улонькою. КС. 1884. І. 32.
Пупчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пуп. 2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Kolb. І. 48.
Семянистий, -а, -е. Многосемейный. То народ семянистий. О. 1861. II. 246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЯМИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.