Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмін

Розмін, -ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІН"
Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. ІІІ. 45). МВ. І. 27.
Зави́дний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Тоді межа завидна була, а тепер кат його зна й непримітно стало. Павлогр. у.
Ме́нта, -ти, ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.
Пересіл, со́лу, м. Пересолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові. Ном. № 12381.
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала. Лебед. у.
Пристрічений, -а, -е. Замѣченный въ чемъ либо, заподозрѣнный. Та чом же на його напались за ту крадіжку? — Тим, що він був уже пристрічений наперідь. Новомоск. у.
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.
Сморч, -ча, м. = сморж. Вол. г.
Стелюга, -ги, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у. 2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Ужувати, -жую, -єш, гл. Быть въ состояніи сжевать. КС. 1882. IX. 585.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.