Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмін

Розмін, -ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІН"
Баталей, -лея, м. Мутовка въ маслобойнѣ. Вх. Зн. 37.
Говорушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ говоруха. 2) мн. Родъ грибовъ.
Пенний, -а, -е. Задолженный, имѣющій долги. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793.
Попитлювати, -люю, -єш, гл. Смолоть крупичатую муку.
Поширочити, -чу́, -чи́ш, гл. = поширити.
Роскроїтися, -роюся, -їшся, гл. Треснуть. Губа спідня роскроїлася. Борз. у.
Рум'янець, -нця, м. Румянецъ. А в рум'янцю така сила, що всі квіти погасила. Чуб. V. 38.
Стайка, -ки, ж. 1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Н. п. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц. 2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Швиґар, -ра, м. Конецъ кнута, плети. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.