Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмінятися

Розмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!... Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті. О. 1862. V.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМІНЯТИСЯ"
Вигадчиця, -ці, ж. = вигадниця. Дочка була вже така вигадниця, що нехай Господь боронить. МВ. І. 26.
Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Ненін, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Онушник, -ка, м. Тряпичникъ. Черниг.
Підгрязити, -зи́ть, гл. безл. Сдѣлаться грязно. На дворі підгрязило, не дуже добре їхати. Канев. у.  
Підчепурити, -рю́, -риш, гл. = причепурити. Підчепури, донечко люба, нашу хатину. О. 1862. IV. 71.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Порозмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Поговорить.
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Придолоб, -ба, м. = граділь. Шух. І. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМІНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.