Викорінювати, -нюю, -єш, сов. в. викоренити, -ню, -ниш, гл.
1) Искоренять, искоренить, вырывать, вырвать съ корнемъ. Що там (на городі) було пирію! Я як пійшла, як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками.... так усе викоренила.
2) Совершенно истреблять, истребить. Викоренив їх імення на всі вічні роки.
Дерча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Заприятелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями.
Ирщіння, -ня, с. = иршини.
Неправість, -вости, ж.
1) Несправедливость.
2) Неправосудіе, беззаконіе.
Подоливати, -ва́ю, -єш, гл. Долить (во множествѣ). Подоливай глечики, щоб повні були.
Потурнацтво, -ва, с.
1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама.
2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором.
Рухлий, -а, -е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається.
Тайник, -ка, м.
1) Тайникъ, секретное мѣсто.
2) Тяйный проходъ. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. Ум. тайничо́к.
Шмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.
