Апте́карство, -ва, с. Аптекарское искусство, фармація.
Брижка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Допащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить вздорные разсказы.
Дудуритися, -рюся, -ришся, гл. Топыриться, упираться со страху.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався.
Оглухти, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Оглухли, не чують.
Палговатий, -а, -е. Слоистый, плитообразный.
Пригоддя, -дя, с. Приволье. Їдь на Кубань, там буде тобі пригоддя.
Тесанина, -ни, ж. Тесаніе, вытесываніе. Ум. тесани́нка.
Утинати, -наю, -єш, сов. в. утнути и утяти, утну, -неш, гл.
1) Отрѣзывать, отрѣзать, урѣзывать, урѣзать, надрѣзывать, надрѣзать, отрубить, надрубить. Аркан втяли, коня взяли. Десять разів міръ, а раз утни. Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть. утя́ти до гапликі́в. Плохо сдѣлать, сказать невпопадъ.
2) Только сов. в. Нарубить, срубить извѣстное количество. Підіть ви. братоньки, сосноньки втніть, аби наш коровай красно ся впік.
3) Только сов. в. Нанести ударъ, попасть выстрѣломъ. Не втнеш, Аврааме, Ісаака, бо порох замок. Не втнеш Каїн, Абля, бо тупая шабля.
4) Только сов. в. Сдѣлать, смастерить. Великі роблять без грошей те, що малі не втнуть за гроші. Утяла мама милая, що й на світ стидно. Ей нуте, косарі, бо нерано почали! — Хоть нерано почали, та багато утяли. Молебень же втяли Еолу. утяв дядя на себе глядя — плохо сдѣлалъ; то-же значеніе: утяла, аж пальці знати.
5) Только сов. в. Запѣть, заиграть съ жаромъ. Утни, батьку, щоб нехотя на ввесь світ почули. З кишені витягнув сопілку, да як утне!
6) Только сов. в. Понить, догадаться. Язиком дивним нам сокочуть, і ми їх мови не втнемо. Мабуть підсудок? — Ні! — Так лев? — Ні! — Так мішок з дукатами? — Ні, ні! — Так папорті цвіток? — Але ж! — Так з нами хрестна сила, мабуть вона полубіса вродила. — Не втяв.
