Викінчити Cм. викінчувати.
Віспарь, -ря, м. Оспопрививатель.
Зашуга́ти, -га́ю, -єш, гл. Залетать, разсѣкая воздухъ. Зашугали сірі орли, літаючи над трупами.
Зборгуви́ти, -гу́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма.
Знудити, -джу, -диш, гл.
1) Истомить. Зсушив мене, знудив мене як билину.
2) — чим. Почувствовать, что надоѣло, опротивѣло что. Ти весела, світом рада, тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, тяженько здихнеш.
Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. В очах миготить, а в голові свистить. Зірки мигтять собі, блимають. Аж в очах мигтить. Миготіла в очах дорога горорізьба.
Міду́шиця, -ці, ж. Раст. Salvio glutinosa.
Потяг, -гу, м.
1) Влеченіе, побужденіе, стремленіе. У його потяг до танців та до скоків.
2) Доходъ, прибыль. Нема потягу.
3) Поѣздъ.
4) Ремень у сапожниковъ, которымъ придерживается сапогъ или доска на колѣняхъ.
5) Длинная и узкая полоса бураковъ или иного посѣва, далеко потянувшаяся въ поле.
6) мн. Потягиваніе. Потяги напали мене.
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами.
Стряски, -со́к, ж. мн. Соломенная труха.
