Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмир

Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. О. 1862. II. 65; V. Кух. 29. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Котл. Ен. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. О. 1862. II. 61. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. О. 1861. XI. Кух. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМИР"
Відщепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Вірненько, вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
В'язура, -ри, ж. Большая связка. В'язуру набере хворосту. Кролев. у.
Деренькота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче. Камен. у.
Дра́пати, драпну́ти, драпону́ти, гл. см. дряпати и пр.  
Задя́кувати, -кую, -єш, гл. Слишкомъ много благодарить. Конст. у.
Зак нар. = заки.
Кількість, -кости, ж. Количество. Желех.
Окравка, -ки, ж. 1) Кромка, кайма (суконная). Оторвавъ ее отъ края ткани, ею женщины обыкновенно подпоясываются, поэтому окравка — часто женскій поясъ; въ Александр. у. — вязаный женскій поясъ. Картату плахту червоною окравкою підперезали. ЗОЮР. II. 290. 2) Обрѣзокъ. Ум. окравочка. Чуб. III. 395.
Присмоктати Cм. присмоктувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.