Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розметати

Розметати, -та́ю, -єш, гл. 1) Разметать, разбросать. Розметаю всіх, як вітер мете пил з дороги. К. Псал. 41. Крукам, вранам розметала. АД. І. 67. 2) Разорвать, разметать. Охота як наскочила, — розметала його. Мнж. 31. Щоби того пистолета куля розметала, що я молоденька на нім присягала. Чуб. I. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕТАТИ"
Бараняточко, -ка, с. Ум. отъ бараня.
Ґазді́вка, -ки, ж. = Ґаздівство. Вх. Лем. 407.
Змінятися I, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. ЗОЮР. І. 72. А ну, зміняймось! Н. Вол. у.
Знакомий, -а, -е. Знакомый, извѣстный. К. Псал. 203. До порогів недалеко, знакома дорога. Морд. Знакомі люде дохожали улицею. МВ. ІІ. 104. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть. Ном. № 9482.
Золотомушка, -ки, ж. пт. Королекъ, Regulus. Вх. Поч. II.
Календарь, -ря, м. Календарь. Віщував календарь, та в помийницю впав. Ном. № 13438.
Крижувати, -жую, -єш, гл. 1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353. 2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований. О. 1861. X. 92.
Полинець, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L. ЗЮЗО. І. 112.
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею. Чуб. V. 91.
Самобієць, -бійця, м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць. Грин. I. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.