Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розметати

Розметати, -та́ю, -єш, гл. 1) Разметать, разбросать. Розметаю всіх, як вітер мете пил з дороги. К. Псал. 41. Крукам, вранам розметала. АД. І. 67. 2) Разорвать, разметать. Охота як наскочила, — розметала його. Мнж. 31. Щоби того пистолета куля розметала, що я молоденька на нім присягала. Чуб. I. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕТАТИ"
Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку. О. 1862. І. 73.
Відкашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відкашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Откашливаться, откашляться.
Кіпочка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Незлостивий, -а, -е. Незлобный.
Подуріти, -рі́ємо, -єте, гл. Сойти съ ума (о многихъ). Бодай тії подуріли, що нас розлучили. Мет. 70.
Пороспаскуджувати, -джую, -єш, гл. Испортить нравственно (многихъ).
Поступок, -пку, м. Процентъ, надбавка сверхъ обычной цѣны. Він дав мені восьмигривеника поступку. Нѣжин. у. Він хоч і жид, а не бере собі поступку. Нѣжин. у. 2) Уступка. 3) Поступокъ, поведеніе. Вх. Лем. 454. Ум. по́ступонько. Вх. Лем. 454.
Приломок, -мка, м. Восчина, прилѣпленная въ ульѣ, назначенномъ для поселенія роя. Конотоп. у.
Розглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. розглядітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться. Хотіла м його шанувати, своє серце йому дати, а він собі розібрав, розглядівся да й не взяв. Чуб. V. 196.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.