Відмуровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відмуруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) О заложенномъ кирпичемъ, камнемъ: быть раскрываемымъ, раскрытымъ путемъ удаленія каменной кладки. 2) Отгораживаться, отгородиться каменной стѣной.
До́ля, -лі, ж. 1) Участь, удѣлъ, жребій, судьба. Моя доля терпіти. Така тобі, доню, доля судилася. Метл. Горе горе, нещасная доле, — виорала дівчинонька мислоньками поле. 2) Счастливая судьба. Пошли йому, Господи, щастя й долю. В того доля ходить полем, колоски збірає, а моя десь ледащиця за морем блукає. Нема йому щастя-долі. 3) Раст. Sempervivum globiferum. L. Ум. до́ленька, до́лечка. Бідна моя головонька, доленька нещасна! А я, доленько, в неволі помолюся Богу.
Ивина, -ни, ж. Одно дерево иви.
Кендериця, -ці, ж. Кукуруза.
Лавочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лава.
2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Пиж, -жа, м. Родъ дѣтской игры.
Понуруватий, -а, -е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый.
Прихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить къ чему, склонить, преклонять, преклонить. Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок. 42) Не має де голови прихилить. Їй нігде бідній було жить, головоньки на старість прихилить. і неба їм прихилив би. Готовъ все для нихъ сдѣлать. Рад би я небо прихилити, та не хилиться. 2) Притворять, притворить. Прихили двері. 3) Склонять, склонить, расположить къ кому. Прихиляймо його до нас.
Тетеря, -рі, ж. 1) = тетерка. Як дома кури, так у лісі тетеря. 2) Годъ кушанья: а) изъ муки; б) изъ сухарей. Троянцям всім дали тетері. Ум. тете́рька, тетеренька, тетеречка.
Тиркотати, -кочу́, -ти́ш, гл. = теркотати.
