Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розметати

Розметати, -та́ю, -єш, гл. 1) Разметать, разбросать. Розметаю всіх, як вітер мете пил з дороги. К. Псал. 41. Крукам, вранам розметала. АД. І. 67. 2) Разорвать, разметать. Охота як наскочила, — розметала його. Мнж. 31. Щоби того пистолета куля розметала, що я молоденька на нім присягала. Чуб. I. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМЕТАТИ"
Дошука́тися Cм. дошукуватися.
Зночі нар. Вчера вечеромъ. А я зночі пряла клоччє, а сьогоднє волос. Гол. III. 377.
Катівка, -ки, ж. Мучительница. Петрівка — на хліб катівка. Ном. № 463. Значеніе слова ясно изъ слѣдующаго мѣста письма Мазепы къ М. Кочубей: «Тяжко зафрасовалемся, почувши же тая катувка не перестаєть в. м. мучити». Костомаровъ. Мазепа, 360.
Літо́пись, -сі, ж. = іі. лито́пис. К. ЧР. 104.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Підпалакати, -каю, -єш, гл. = підпідьомкати. Вх. Лем. 449.
Покучкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ. Покучкурують, покучкурують з його та й розійдуться. Черк. у.
Спашне, -ного, с. Плата за потраву. Спашного дав півкарбованця. Камен. у.
Трусик, -ка, м. Ум. отъ трусь.
Цурпелити, -лю, -лиш, гл. Тащить, волочить. А ну, цурпель уже деревину скоріш! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.