Брику меж. = брик. Встрѣчено въ соедин. съ словомъ стрику: А кізочка стрику-брику.
До́щик, -ка, до́щичок, -чка, м. Ум. отъ дощ.
Дренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали.
Згні́чувати, -чую, -єш, сов. в. згніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить. Оживає згнічений морозом, непозичений у німця, український розум. 2) — се́рце. Скрѣпя сердце. Все переймав, згнітивши серце, чого там його учено. К. Д. Серце. 18.
Молоде́цький, -а, -е. 1) Юношескій, принадлежащій и относящійся къ парню. Василь їх (дівчат) попережає: звісно вже, молодецька походка против дівчачої. Урочу я тебе й коня твого, коня вороного, тебе молодого, збрую твою да козацькую, красу твою молодецькую. Молоденька колядка. 2) Молодцеватый, удалой.
Оцюди нар. = осюди. Оцюди положиш. оцюди́ лишень слухай. Слушай это.
Пердун, -на, м. Испускающій вѣтры. Ум. пердуне́ць, пердунчикъ.
Підкапостити, -щу, -стиш, гл. Подгадить, повредить тайкомъ.
Поперетрощувати, -щую, -єш, гл. Растрощить (во множествѣ).
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
