Базарувати, -ру́ю, -єш, гл. = базарювати.
Грабча́к, -ка́, м. 1) Молодое деревцо граба. 2) Высокій, тонкій и лѣнивый волъ.
Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
Луза́тися, -заюся, -єшся, гл. Лущиться. Сире насіння погано лузається.
Лупі́йка, -ки, ж. Жена живодера, живодерка.
Пообпарювати, -рюю, -єш, гл. Опарить (во множествѣ).
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1.
Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі.
Фуфалиця, фуфелиця, -ці, фуфеля, -лі, ж. = завірюха.
Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. Хуторянські вечори.
