Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

талалайка

Талалайка, -ки, ж. 1) Болтунья. Баба-талалайка. 2) Особый родъ пѣсни. Гол. IV. 485.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЛАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЛАЙКА"
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити. Лебед. у. (Лобод).
Водносталь нар. Въ одну нить.
Гадюк, -ка, м. = гадина. Вх. Зн. 9.
Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Клітчастий, -а, -е. клітчаста плахта = плахта з клітками?. Cм. клітка 3. О. 1861. XII. 112.
Поосушувати, -шую, -єш, гл. Осушить (во множествѣ).
Прихапцем, прихапці, нар. 1) Урывками. Я прихапцем нарубав більш дров, ніж він за день. Н. Вол. у. 2) На скорую руку. Прихапці взяв хліба шматок на дорогу.
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.
Скулка, -ки, ж. Ум. отъ скула.
Сущий, -а, -е. = сутий 1. Новомлинка (горілка) — води половинка, а коропська — суща. О. 1861. X. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАЛАЛАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.