Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

талалайка

Талалайка, -ки, ж. 1) Болтунья. Баба-талалайка. 2) Особый родъ пѣсни. Гол. IV. 485.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЛАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЛАЙКА"
Бідака, -ки, об. = бідаха.
Висвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Свидѣтельствовать, доказывать. Гляньте, браття, правду святе письмо свідчить-висвідчає. Макс.
Зіно́вать, -ті, ж. Раст. Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. I. 120. С. austriacus. ЗЮЗО. І. 120.
Знаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Прикладываться ко кресту и др. священнымъ предметамъ.
Картопля, -лі, ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Шевч. Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Кв. Ум. картопелька. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Шевч. ІІ. 69. Cм. барабо́ля, бульба, буришка, мандибурка.
Колінкуватий, -а, -е. Колѣнчатый.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами. Черниг. Полт. г.
П'ятдесятка, -ки, ж. Ассигнація въ 50 гульденовъ. Желех.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Вх. Зн. 61. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати. Харьк. г.
Сполоскати, -ся. Cм. споліскувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАЛАЛАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.