Відманити Cм. відманювати.
Дніпро́ви́й, дніпря́нський, -а, -е. Днѣпровскій. Ой ріки ви, каже, ріки низовиї, помошниці Дніпровиї. Дніпрянські пороги.
Кароокий, -а, -е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел.
Лісови́й, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Cм. лісун. 2) — вого, м. Лѣсной сторожъ.
Отецький, -а, -е. 1) Отцовскій. Приблудився та до отецького двору. отецький син, отецька дитина. Названіе, прилагаемое къ добропорядочному сыну добропорядочныхъ родителей. Ой Василю, Василю, отецька дитино! Як лучиться отецький син, оддасть мене мати.
2) Отеческій.
Приленути, -ну́, -не́ш, гл. = прилинути. Ой прийди або прилени ти соколоньком до мене.
Пробрести, -бреду́, -де́ш, гл. Пробресть (по водѣ). Пробрів річкою до середини, а далі вже ні — глибоко.
Пронизувати, -зую, -єш, сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця.
Схапати, -па́ю, -єш, гл. Схватить. Облизня схапати.
2) схапати на живу нитку. Наскоро сдѣлать.
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить.